• √оловна стор≥нка
• ѕро ÷Ѕ—
  • —труктура ÷Ѕ—
  • ћасов≥ заходи у 2007р.
  • ≤стор≥¤ ÷Ѕ—
• ≤нформац≥йн≥ ресурси
• Ќов≥ надходженн¤ за 2008 р≥к
• ќсновн≥ знаменн≥ й пам'¤тн≥
• дати на 2007 р≥к
• ѕер≥одичн≥ виданн¤
• ≤нтернет-центр
• ƒит¤ча стор≥нка
• ѕро р≥дне м≥сто з любов'ю
• Ќовини
•  онтакти
• ‘отогалере¤

≤сторична дов≥дка про ÷ентрал≥зовану б≥бл≥отечну систему

ѕитанн¤ про друг≥ морськ≥ ворота у ѕ≥вн≥чному ѕриазов’њ жваво обговорювалос¤ у височайшому —енат≥ ще у 1817 роц≥. «а наказом генерал-губернатора Ќоворос≥йського краю графа ћ.—. ¬оронцова кап≥тан другого рангу  р≥тський та геодезист ћанганар≥ ретельно обстежили узбережж¤ та морськ≥ води Ѕерд¤нськоњ затоки ≥ ќб≥точноњ коси. –обота була проведена велика, у зв≥т≥ в≥дображен≥ значн≥ переваги проекту, - ≥, ¤к результат, у 1827 на берез≥ Ѕерд¤нськоњ затоки була збудована пристань – майбутнЇ м≥сто Ѕерд¤нськ.

—елище пост≥йно розбудовувалос¤, зб≥льшувалас¤ к≥льк≥сть мешканц≥в, закладалис¤ основи промисловост≥, в≥дкривалис¤ осв≥тн≥ та культурн≥ заклади. ѕершу згадку про книгозб≥рню знаходимо у щоденниках ¬. . рижановського, л≥тописц¤ нашого м≥ста. „... во врем¤ управлени¤ мною Ѕерд¤нскою таможенною заставою, при «аставе, ¤ завел Ѕиблиотеку еще в 1843 году и весь город пользовалс¤; но, выехав в 1847 году в ћариуполь, ¤ оставил е¤ при “аможне, по возвращению же моем в 1851 году все разобрано…»

” м≥ст≥ поступово в≥дкриваютьс¤ земськ≥ б≥бл≥отеки. ѕро результати њх д≥¤льност≥ складалис¤ докладн≥ зв≥ти, ¤к≥ уважно розгл¤далис¤ на зас≥данн¤х Ѕерд¤нськоњ земськоњ управи.

” 1892 роц≥ громад¤нином ≈.√.–остовським м≥сту була подарована приватна б≥бл≥отека, ¤ка стала основою м≥ськоњ публ≥чноњ б≥бл≥отеки. —аме цей р≥к вважаЇтьс¤ датою заснуванн¤ ÷ентральноњ м≥ськоњ б≥бл≥отеки ≥м. Ќ. .  рупськоњ.

ƒо 1917 року в м≥ст≥ усп≥шно функц≥онували б≥бл≥отеки при р≥зноман≥тних навчальних закладах/ школах, народних училищах/, ¤к≥ обслуговували не лише учн≥в, а й ус≥м жител¤м пов≥ту.

–еволюц≥¤, громад¤нська в≥йна, розруха та безлад у крањн≥ не спри¤ли розвитку б≥бл≥отечноњ справи м≥ста. —трашну картину ¤вл¤в собою Ѕерд¤нськ того часу. ¬се, що можна було зруйнувати – зруйнували, все, що можна вкрасти – розграбували.

„ƒенег ни копейки. ¬се кассы взорваны. “оплива нет. «дани¤ без окон.» - допов≥дав губкому секретар пов≥тового парткому. “реба було терм≥ново в≥дбудувати зруйнован≥ житлов≥ буд≥вл≥, нагодувати голодних, дати њм роботу, вр¤тувати безпритульних д≥тей, в≥дродити курорт, тощо.

” 1921 роц≥ розпочинаютьс¤ зан¤тт¤ в агрошкол≥, в≥дкриваютьс¤ двер≥ профес≥йно-техн≥чноњ школи та веч≥рнього робфаку, налагоджуЇтьс¤ система народноњ осв≥ти. Ѕерд¤нськ, ¤к ≥ вс≥ м≥ста крањни, активно включаЇтьс¤ у всенародний пох≥д по л≥кв≥дац≥њ неграмотност≥. –азом з осв≥т¤нами цю важку роботу виконують ≥ б≥бл≥отечн≥ прац≥вники м≥ста. ѕри школах, клубах в≥дкриваютьс¤ хати-читальн≥, де провод¤тьс¤ голосн≥ читанн¤, прищеплюЇтьс¤ любов до книги та знань.

ƒо к≥нц¤ 1921 року в Ѕерд¤нську усп≥шно працювали 3 державн≥ ≥ 14 в≥домчих книгозб≥рень. ” зб≥рнику „Ѕерд¤нськ та його околиц≥” ¬ип. 1-й 1928 року читаЇмо: „ћ≥ська книгозб≥рн¤ обслуговуЇ читач≥в ус≥х верств.  ≥льк≥сть книжок – 38254. ќдв≥дувач≥в на день перес≥чно – 180”. ƒал≥ – перел≥к гуртк≥в при клубах м≥ста, серед ¤ких один б≥бл≥отечний.

¬елик≥ збитки були нанесен≥ м≥сту за часи ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. «азнали шкоди промислов≥ п≥дприЇмства, буд≥вл≥ осв≥ти, медицини, культури та приватний сектор. ќкупанти вилучили з фонд≥в м≥ськоњ б≥бл≥отеки є1 твори  .ћарксв, ‘.≈нгельса, ¬.Ћен≥на, ≤.—тал≥на та ≥н. « цих книг на роз≥ вулиць „ервона та ѕетровського було споруджене величезне вогнище, ¤ке не гасло к≥лька дн≥в ≥ нагадувало часи ≥нкв≥зиторського середньов≥чч¤ серед розграбованого та сплюндрованого Ѕерд¤нська. Ѕ≥бл≥отекар≥, ризикуючи житт¤м та свободою, роздали книги читачам, що б вр¤тувати хоча б частину б≥бл≥отечних фонд≥в. ѕ≥д час боњв по визволенню фашисти знову п≥дпалили м≥сто,- не оминула зла дол¤ ≥ прим≥щенн¤ б≥бл≥отеки. « 7 жовтн¤ 1941 року по 17 вересн¤ 1943 року, а саме ст≥льки тривала окупац≥¤ Ѕерд¤нська, було зруйновано 42 книгозб≥рн≥ з фондом 487138 екземпл¤р≥в на суму 6481570 крб. ¬ це число не ув≥йшли дан≥ по б≥бл≥отекам будинк≥в в≥дпочинку та санатор≥њв.

ѕ≥сл¤ визволенн¤ у 1943 роц≥ м≥ська б≥бл≥отека є1 гостинно в≥дчин¤Ї двер≥ дл¤ в≥дв≥дувач≥в. ѕо вул. ƒюм≥на ( у старому корпус≥ —Ў є1) збереглас¤ невелика двоповерхова буд≥вл¤, де в одн≥й к≥мнат≥ розм≥стилис¤ зразу три б≥бл≥отеки: м≥ська б≥бл≥отека є1, дит¤ча б≥бл≥отека та б≥бл≥отека машинобуд≥вного техн≥куму. «ав. в≥дд≥лом культури √риженко ћ. ё., зав≥дуюча ¬оскресенською ¬.¬. ≥ Ўаповаловою ™.≤ було зроблено, практично, неможливе. « ус≥х к≥нц≥в —–—– в Ѕерд¤нськ надходили посилки з книгами, а жител≥ м≥ста повертали збережен≥ виданн¤.

Ѕ≥бл≥отекам було зат≥сно в одному прим≥щенн≥ ≥ першою в буд≥влю по вул.  расной пор¤д з  ƒЅ та м≥ськомом парт≥њ перењздить дит¤ча книгозб≥рн¤. ѕот≥м на вулицю Ћен≥на перем≥щуЇтьс¤ м≥ська б≥бл≥отека є1 (пот≥ там буде працювати хл≥бний магазин). ¬ т≥ часи книгозб≥рню дл¤ дорослих очолюЇ Ўматкова ћ.ћ., дл¤ д≥тей - ƒегт¤рьов ќ.ј. ¬они працюють на б≥бл≥отечн≥й нив≥ до середини 70-х. —правжн≥ фах≥вц≥, ентуз≥асти б≥бл≥отечноњ справи, не рахуючись з особистим житт¤м, с≥м’Їю та здоров’¤м, по зернинам збирали б≥бл≥отечний фонд ≥ прац≥вник≥в-однодумц≥в. ≤, ¤к законом≥рний результат, саме ц≥ б≥бл≥отеки ≥, дотепер, вважаютьс¤ найкращими в м≥ст≥. « 70-х починаЇтьс¤, б≥льш-менш, регул¤рне комплектуванн¤ фонд≥в з «апор≥зького обласного книгокульторгу, а пот≥м з «апор≥зького обласного б≥бл≥отечного колектора. ƒержава пост≥йно вид≥л¤Ї кошти на придбанн¤ книг через книжков≥ магазини, канцел¤рськ≥ товари ≥ передплату на пер≥одичн≥ виданн¤.

” 1952 роц≥ в м≥ст≥ кр≥м двох державних б≥бл≥отек обслуговували читач≥в ще 42 книгозб≥рн≥ р≥зних систем ≥ в≥домств: 18 шк≥льних, 1 пед≥нституту, 3 техн≥кум≥в, 2 в≥дд≥л≥в аг≥тац≥њ ≥ пропаганди, 18 профсп≥лкових ≥ техн≥чних. Ѕ≥бл≥отечний фонд складав близько 225000 екземпл¤р≥в.

 ≥льк≥сть читач≥в – 23645

 ≥льк≥сть в≥дв≥дувань - 265480

 ≥льк≥сть книговидач – 359407 екз.

ƒокладн≥ше про м≥ську б≥бл≥отеку є1. ¬ штат≥ – зав≥дуюча ≥ 4 б≥бл≥отекар¤. Ѕ≥бл≥отечний фонд розставлений за дес¤тковою класиф≥кац≥Їю “роповського, вид≥лен≥ окремо фонди читального залу, абонементу, пересувок. ѕередплачувалос¤ 70 назв журнал≥в та 19 газет. „итач≥ обслуговуютьс¤ по ћЅј. ¬ б≥бл≥отец≥ був систематичний, але в≥дсутн≥й читацький алфав≥тний каталог. —формовано тематичну картотеку газетних та журнальних статей, видавалось близько 700 б≥бл≥ограф≥чних дов≥док. јктивно проводилис¤ масов≥ заходи р≥зноман≥тноњ тематики.

ћ≥ська б≥бл≥отека є1 поступово починаЇ виконувати функц≥њ центральноњ, надавати методичну допомогу б≥бл≥отекам р≥зних систем ≥ в≥домств. ” 1952 роц≥ було проведено 11 одноденних сем≥нар≥в, надано допомогу 28 книгозб≥рн¤м м≥ста. …де активне соц≥ал≥стичне змаганн¤ з мел≥топольською м≥ською б≥бл≥отекою ≥м. ћ.ё.Ћермонтова.

јле прим≥щенн¤ було дуже маленьке ≥ т≥сне, устаткуванн¤ старе, немаЇ зручних стол≥в, пристосованих стол≥в дл¤ книжкових виставок, читальний зал маленький ≥ не може вм≥стити ус≥х бажаючих. ќформлена б≥бл≥отека портретами ≤.¬. —тал≥на, ¬.≤.Ћен≥на, “.Ўевченка, ћолотова, ќ.—.ѕушк≥на, б≥бл≥отечними плакатами, парт≥йними лозунгами, цитатами ≤ —тал≥на, ¬.≤. Ћен≥на, ћ.√орького.

—воЇ сьогодн≥шнЇ прим≥щенн¤ ÷ентральна б≥бл≥отека змогла отримати лише у 1967 року. ¬ 50-х роках в≥дкриваютьс¤ ще дв≥ б≥бл≥отеки – на Ћ≥сках та сел. 8 березн¤ та пункт видач≥ л≥тератури на —лободц≥. ѕ≥сл¤ централ≥зац≥њ 1977 року – ф≥л≥њ є4, є3 та є6 у 1983 роц≥.

60-70 рокам притаманн≥ творчий п≥дйом, пост≥йний пошук, запровадженн¤ та вдосконаленн¤ форм та метод≥в б≥бл≥отечного обслуговуванн¤ населенн¤. ” 1965 роц≥ в м≥ськ≥й б≥бл≥отец≥ є1 гостинно в≥дкриваЇ двер≥ абонемент, що обслуговуЇ юнацтво. ¬ид≥л¤Їтьс¤ окрема к≥мната, формуЇтьс¤ фонд, плануЇтьс¤ та проводитьс¤ ц≥леспр¤мована робота з молод≥жною аудитор≥Їю.

ѕрипала до душ≥ читачам м≥ста ще одна нова форма обслуговуванн¤ – в≥дкритий доступ до б≥бл≥отечних фонд≥в. ÷ьому передувала коп≥тка та серйозна робота: п≥дготовка стелаж≥в, м≥сц¤ дл¤ них, в≥дб≥р л≥тератури, написанн¤ розд≥льник≥в, плакат≥в, покажчик≥в. ƒл¤ б≥льш повного розкритт¤ фонд≥в розгортаютьс¤ книжково-≥люстративн≥ виставки та тематичн≥ полиц≥. Ѕагато читач≥в високо оц≥нили нововведенн¤, ¤ке дало можлив≥сть самост≥йно обирати необх≥дну л≥тературу без допомоги б≥бл≥отекар≥в. ≤нш≥ читач≥, навпаки, не бажали в≥дмовл¤тис¤ в≥д послуг фах≥вц≥в.

Ѕ≥бл≥отекар≥ згадують цей пер≥од в ≥стор≥њ б≥бл≥отечноњ справи ¤к незабутн≥й, сповнений под≥¤ми час. ¬с≥ зм≥ни та ≥сторичн≥ етапи, видатн≥ под≥њ в житт≥ сусп≥льства знаходили оперативне в≥дображенн¤ в планах б≥бл≥отек, в тематиц≥ книжково-≥люстративних виставок та масових заход≥в. ‘ах≥вц≥ обслуговували читач≥в не лише в прим≥щенн≥ книгозб≥рень, а й на робочих м≥сц¤х, гуртожитках, в м≥сц¤х в≥дпочинку, вдома. ” б≥бл≥отеку йшов неск≥нченний пот≥к читач≥в, адже книга, журнал та газета були, майже, Їдиними джерелами ≥нформац≥њ, пом≥чником у навчанн≥, другом та порадником. ј ск≥льки ц≥кавих зустр≥чей проходили в м≥ських б≥бл≥отеках. Ѕагато ветеран≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ ще були живими, працездатними, в≥дносно здоровими, повними сил та енерг≥њ. ¬они з задоволенн¤м приходили до б≥бл≥отеки на численн≥ зустр≥ч≥ з юнацтвом. „астими гост¤ми ≥ друз¤ми б≥бл≥отек були ™.ћ. унгурцев, ј.≤.√ончаренко, ќ.≤.∆усова, ≤.≤.ћарченко та ≥н.

Ѕ≥бл≥отеку неможливо у¤вити без л≥тературних вечор≥в, читацьких конференц≥й, творчих зустр≥чей з м≥сцевими поетами, письменникамии, художниками, композиторами та народними майстрами. ћ.—.Ўеремет, ¬.ƒ.ярошенко, я.¬.Ѕагр≥й, ќ.—.ќгульчанський, ¬.ћ.™н≥на, ¬.ё.Ћ¤лецький дарували читачам приЇмн≥ хвилини сп≥лкуванн¤.

Ѕ≥бл≥отечна мережа м≥ста пост≥йно розширюЇтьс¤. якщо в к≥нц≥ 50-х у м≥ст≥ нараховувалос¤ близько 50-ти книгозб≥рень р≥зних систем ≥ в≥домств, то до к≥нц¤ 70-х њх число наблизилос¤ до 70-ти.

” 1976 роц≥ в —–—– розпочалас¤ централ≥зац≥¤ б≥бл≥отечного обслуговуванн¤ населенн¤.  ардинальн≥ зм≥ни за своњм розмахом та важлив≥стю не мали преценденту в б≥бл≥отечному буд≥вництв≥. ѕроводилас¤ серйозна, коп≥тка орган≥зац≥йна робота, сем≥нари-практикуми. ÷ентрал≥зац≥¤ спри¤ла рац≥ональному використанню Їдиного б≥бл≥отечного фонду ÷Ѕ—, покращенню його складу, б≥льш досконалому ≥нформац≥йному обслуговуванню, оперативному виконанню читацьких запит≥в та задоволенню читацьких ≥нтерес≥в та потреб.

—ьогодн≥ центральна б≥бл≥отека переживаЇ ¤к≥сно новий етап свого розвитку. ¬она стала сучасним культурним, осв≥тн≥м та ≥нформац≥йним центром м≥ста, ¤кий дл¤ жител≥в Ѕерд¤нська Ї осередком доступу не т≥льки до суто б≥бл≥отечних, але й в≥тчизн¤них ≥ св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в. ” наших фондах збер≥гаЇтьс¤ понад 128300 екземпл¤р≥в, щор≥чна к≥льк≥сть читач≥в становить 8250 чолов≥к, книговидача – 103640 прим≥рник≥в.

¬проваджуючи нов≥тн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, ÷Ѕ— не в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д традиц≥йних форм роботи з читачами. « метою розкритт¤ фонду, попул¤ризац≥њ знань, в≥дзначенн¤ знаменних ≥ пам'¤тних дат та в≥дродженн¤ нац≥ональних традиц≥й, провод¤тьс¤ перегл¤ди л≥тератури та книжков≥ виставки, тематичн≥ та л≥тературн≥ вечори, прем’Їри та презентац≥њ книг, читацьк≥ конференц≥њ,

¬раховуючи роль публ≥чноњ б≥бл≥отеки у житт≥ громади м≥ста, а також роль глобальноњ мереж≥ ≤нтернет ¤к феномену взаЇмод≥њ особистост≥ з ус≥м сусп≥льством одразу, ÷ентральна б≥бл≥отека у 2003 роц≥ вдруге прийн¤ла участь у конкурс≥ проект≥в “≤нтернет дл¤ читач≥в публ≥чних б≥бл≥отек” LEAP - III, оголошений ¬≥дд≥лом преси, осв≥ти та культури ѕосольства —Ўј в ”крањн≥.  ошторис проекту близько 10 тис¤ч долар≥в —Ўј, що забезпечуЇ придбанн¤ комп'ютерного та програмного обладнанн¤, оплату послуг провайдера дл¤ безперешкодного доступу до ≤нтернету, винагороду системному адм≥н≥стратору та трен≥нги дл¤ сп≥вроб≥тник≥в та користувач≥в.

—тановленн¤ ≤нтернет-центру стало можливим внасл≥док допомоги та ф≥нансовоњ п≥дтримки м≥ськвиконкому. 80 тис¤ч гривень були використан≥ ≥з максимальною ефективн≥стю на ремонт, дизайн прим≥щенн¤, оснащенн¤ над≥йною охоронною сигнал≥зац≥Їю, придбанн¤ жалюз≥, гарних сучасних мебл≥в та прилад≥в електроосв≥тленн¤.

¬≥д 15 серпн¤ 2003 року колектив та читач≥ розпочинають в≥дл≥к нового етапу в ≥стор≥њ б≥бл≥отеки – етапу переходу до нових технолог≥й обслуговуванн¤ користувач≥в, коли на додаток до традиц≥йних друкованих ресурс≥в, в≥дв≥дувач може безкоштовно скористатис¤ електронною ≥нформац≥Їю дл¤ навчанн¤ та п≥двищенн¤ профес≥йного р≥вн¤, в≥дв≥дати будь-¤ку б≥бл≥отеку в будь-¤к≥й крањн≥ не залишаючи свого м≥ста, без перешкод отримати юридичну консультац≥ю, знайти потр≥бний «акон, ѕоложенн¤, ≥нструкц≥ю, ѕостанову, одержати ≥нформац≥ю, безпосередньо , на сайт≥ будь-¤коњ державноњ установи, починаючи з ¬ерховноњ –ади ≥ зак≥нчуючи стор≥нками м≥сцевих держустанов, звернутис¤ до м≥жнародних орган≥зац≥й та ≥н.

ƒо послуг читач≥в б≥бл≥отеки – 5 робочих станц≥й. ¬≥дв≥дувачам пост≥йно надаютьс¤ консультац≥њ по користуванню ≤нтернетом, складаютьс¤ вебл≥ограф≥чн≥ списки по найб≥льш актуальним темам та проблемам: “ ращ≥ пошуков≥ системи”, “ƒержавн≥ органи в ≤нтернет”, “≈нциклопедичн≥ та дов≥дков≥ ресурси глобальноњ мереж≥”, “Ѕ≥бл≥осв≥т”, “—Ќ≤ƒ”, “Ѕерд¤нськ у в≥ртуальному св≥т≥” та ≥нш≥.

«а кошти вид≥лен≥ м≥сцевою владою дл¤ центру було придбано нову л≥тературу по користуванню ≤нтернетом.

¬икористовуючи метамережу ÷ентр проводить ≥ масов≥ заходи.÷≥каво ≥ зм≥стовно пройшов ƒень ≥нформац≥њ “”крањна ≥ св≥т” до ƒн¤ Ќезалежност≥, в програму вечора до дн¤ визволенн¤ Ѕерд¤нська “» помнит мир спасенный” орган≥чно ув≥йшла ≥нформац≥йна година “Ѕерд¤нськ у в≥ртуальному св≥т≥” та ≥н.

” колектива ≤нтернет-центру багато план≥в. ÷е ≥ навчанн¤ користувач≥в, розширенн¤ сфери послуг, зб≥льшенн¤ розмањтт¤ масових заход≥в,

Ќа початку 2005 року ÷ентральна б≥бл≥отека приймала участь в конкурс≥ проект≥в посольства —Ўј LEAP Connekt. ”же в кв≥тн≥ над≥йшло пов≥домленн¤ про перемогу в конкурс≥. « 01 липн¤ 2005 року ≤нтернет-центр працюЇ за новим грантом, що забезпечуЇ безкоштовн≥ ≥нтернет-послуги – безкоштовне коп≥юванн¤ ≥нформац≥њ на диски, дискети та роздрукуванн¤ на папер≥ 1-2 стор≥нок дл¤ наших читач≥в.

” 2006 роц≥ ÷ентральна б≥бл≥отека знову прийн¤ла участь в конкурс≥ проект≥в посольства —Ўј LEAP Connekt II за ¤ким ≥ працюЇ до сьогодн≥шнього дн¤.

«а ф≥нансовоњ п≥дтримки м≥ськвиконкому у б≥бл≥отец≥-ф≥л≥њ є9 ÷Ѕ—, ¤ка обслуговуЇ д≥тей у вересн≥ 2005 року в≥дкрито дит¤чу ≤нформац≥йно-дозв≥ллЇву в≥тальню. ” сучасному в≥дремонтованому прим≥щенн≥ до послуг юних громад¤н м≥ста 4 робоч≥ станц≥њ, за допомогою ¤ких д≥ти можуть безкоштовно подорожувати глобальною мережею одну годину на тиждень, отримувати квал≥ф≥ковану допомогу б≥бл≥отекар¤-консультанта. ѕрац≥вники ф≥л≥њ дл¤ д≥тей пройшли стажуванн¤ в ≤нтернет-центр≥ при ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥, отримали методичну та практичну допомогу з питань наданн¤ б≥бл≥отечних послуг за допомогою ≤нтернету. ¬≥дкритт¤ в≥тальн≥ даЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ вс≥х читач≥в до 14 рок≥в отримувати ≥нформац≥ю використовуючи вс≥ на¤вн≥ ресурси. ƒ≥ти ≥з задоволенн¤м подорожують ≤нтернетом, готуютьс¤ до урок≥в, зал≥к≥в, контрольних та екзамен≥в, сп≥лкуютьс¤ з друз¤ми.

«а п≥дтримки м≥ськвиконкому в рамках св¤ткуванн¤ ¬сеукрањнського тижн¤ дит¤чоњ та юнацькоњ книги у березн≥ 2007 року гостинно в≥дчинила двер≥ ≤нтернет-в≥тальн¤ дл¤ д≥тей у б≥бл≥отец≥-ф≥л≥њ є10.

 олектив б≥бл≥отеки-ф≥л≥њ є9 дл¤ д≥тей було запрошено до участ≥ у шостому фестивал≥ дит¤чого читанн¤ “ нигоман≥¤ – 2007” в рамках ¬сеукрањнського вересневого ‘оруму видавц≥в, ¤кий пройшов у м. Ћьв≥в.

« нигоман≥¤» - це нац≥ональна програма пропаганди читанн¤ та попул¤ризац≥њ книги, особливо украњнськоњ, розроблена президентом ‘оруму ќлександрою  оваль. «апочаткована у 2002 р., з 2006 р. проводитьс¤ сп≥льно з≥ —в¤тославом ¬акарчуком, ¤кий пожертвував на потреби кампан≥њ перш≥ 50 тис. грн.

Ќаша дит¤ча книгозб≥рн¤ визнана одн≥Їю з 10-ти найкращих б≥бл≥отек ”крањни дл¤ д≥тей, ¤к≥ прийн¤ли активну участь в конкурс≥ “Ќайкращий читач ”крањни 2007”, залучили найб≥льшу к≥льк≥сть учасник≥в, провели най¤скрав≥ш≥ масов≥ заходи. ћи вд¤чн≥ зав≥дуюч≥й б≥бл≥отекою-ф≥л≥Їю јушев≥й ќлен≥ —ерг≥њвн≥ та дружному колективу за високий профес≥онал≥зм, за творчий п≥дх≥д до улюбленоњ справи та зичимо подальших усп≥х≥в на б≥бл≥отечн≥й нив≥.