О.Джаббарова


Мій Бердянськ яснозорий



Мій Бердянськ яснозорий – щастя, сонце і море

Розсипаєш доволі і своїм, і гостям.

Де б далеко не був я, серцем радісно чув я,

Що без тебе, Бердянськ мій, не існую і я.


Сонце гроно цілує, з квітів пахощі ллються,

І серця пломеніють від любові й добра.

Діти – блискавки Божі – і веселі й пригожі,

Моє місто кохане, моя рідна земля!


І Нептун пригощає, море радо вітає,

І яскраве вино тут в повних чарах шумить.

Зустрічає гостинно, щиро всіх пригортає

Моє місто ласкаве, де так добре нам жить!


Підіймаються вітром діамантові хвилі

І цілюща земля нам сили жити дає.

Краще квітів і моря наші люди, мов зорі,

Я вклоняюсь вам, рідні, від усіх до землі.


Мій Бердянськ яснозорий – щастя, сонце і море

Розсипаєш доволі і своїм, і гостям.

А ще розсипи Божі – люди, з чайками схожі,

Музиканти й поети, кобзарі, піснярі.


А ще розсипи Божі – люди, з чайками схожі,

Заквітчалась піснями вся бердянська земля!

А ще розсипи Божі – люди, з чайками схожі,

І віднині й довіку щастить, люди вам!













Бердянску



О, мой возлюбленный Бердянск!

Стою коленопреклоненно

Перед чарующей красой

В ночной тиши уединенный.

Как молод ты, но уж прильнул

К тебе луч славы озорной,

И я на веки присягнул

Тебе быть верным, город мой!

Твои сметливые рыбалки

Подняли на берег морской

Твою звезду в сияньи ярком

И ты прекрасен, город мой!

Ласкаясь к берегу игриво

Волна лазурная прилива

Ведет свой сказ нетороплиый

О милом городе моем.

Под сенью муз, сердца пленяя,

Бердянск – жемчужина морская

Рос, суеты не замечая,

И времени не слыша бег.

Твоих кварталов обновленья,

Фонтанов плеск и восхищенье,

Питов здешних вдозновенье

Не льстя душой и не лукавя

Скажу: Ты Приазовья слава,

Горда Украина держава

Твоей немеркнущей красой!


Используются технологии uCoz